На сьогодні, можна сказати, не має жодної країни де б люди не займалися інтелектуальною працею. Як і у всіх цивілізованих країнах, у нашій країні більшість людей займається цією працею в процесі навчальної, наукової й іншої професійної діяльності, пов’язаної з одержанням, обробкою, зберіганням і використанням інформації.

Навчальний процес – один з найбільш масових видів інтелектуальної праці, що вимагає професіоналізму в його реалізації. А школярі, студенти, викладачі й інші працівники, що займаються інформаційною працею, повинні бути професіоналами в зазначеній області. Досить цікаво при цьому згадати, що студентами (від лат. students – ретельно працюючий, що займається, учень вузу) у древньому Римі й у середні століття називали будь-яких осіб, зайнятих процесом пізнання й вивчення світу...

Як показує правоохоронна практика, саме від рівня нормативно-правового забезпечення в значній мірі залежить стан збереження культурної спадщини, як в Україні, так і в інших державах. Адже, як відомо, настання певних негативних наслідків ­– наприклад: знищення, руйнування, викрадення об’єктів культурної спадщини, значно легше попередити, аніж їх усунути, відновити або повернути. Саме на законодавчому рівні кожна держава у відповідності до свого культурного розвитку створює не тільки відповідні умови для охорони культурної спадщини, але й сприяє засобам масової інформації висвітлювати такі актуальні питання на своїх сторінках та на телеекранах, а також підприємствам усіх форм власності, закладам науки, освіти та культури, громадським організаціям та громадянам проводити навчально-виховну роботу серед дітей, молоді та населення, що в свою чергу допомагає органам з охорони  культурної спадщини в їх роботі. Слід зазначити, що вказані проблеми вже давно набули світового масштабу та вирішуються країнами спільно, що дозволяє значно ефективніше досягати мети.

Мета даного дослідження ще раз звернути увагу громадськості наскільки потрібна на сьогодні система узгоджених правових норм, що дозволить зберегти та примножити той величезний здобуток культурного надбання накопичений на нашій території.

 Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав та свобод кож­ною людиною і громадянином.